Невід'ємною складовою частиною зими є настання льодоставу. Перебувати на льоду безпечно, якщо дотримуватися елементарних заходів безпеки. Однак, не усі знають, а якщо і знають, то не дотримуються запобіжних заходів на льоду, через що потрапляють у лихо і, як не прикро, гинуть від утоплення.

     З появою першого крижаного покрову на річках, озерах, ставках і інших водоймах не можна використовувати його для катання і переправ. Молодий лід на початку свого формування тонкий, неміцний і ваги людини не витримує, в ньому утворюються повітряні пухирці, що дуже важко помітити при пересуванні по кризі. Крім того в місцях замерзання гілочок, друзок та інших предметів, лід буває ще слабший, а якщо такі місця запорошив сніг, то ковзаняр або пішохід неминуче терпить нещастя. Проте, найчастіше цього не враховують. Тому перш ніж виходити на кригу або ходити по кризі, необхідно уважно оглянути її.

     Обдивляючись поверхню водойми можна легко знайти чисте, не запорошене снігом, місце – значить тут була ополонка або вимоїна, що не встигла покритися міцним льодом. На рівному сніговому покриві часто з'являються темні плями, це свідчить про наявність під снігом незміцнілої криги і виступаючої води.

     Щоб без усякого ризику можна було знаходитися на льоду, він повинен бути міцним і мати визначену товщину. Безпечним вважається лід: для одного пішохода – лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для влаштування ковзанки – не менше 10 – 12 сантиметрів (масове катання – 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів. Риболови – аматори повинні пробивати лунки один від одного на відстані 5 – 6 метрів, не збираючись біля однієї лунки.