ЧИМ КОРИСНЕ ЧИТАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ?

Звісно, ви не повинні змушувати себе читати. Але якщо вас зупиняє лиш те, що це зараз не на часі — аргументи наших підписників можуть переконати вас у зворотному. 

1. Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну.

• «Я читаю весь час в укритті під час повітряної тривоги. Це допомагає згаяти час та відволіктись від місця й ситуації, в яких знаходишся».

• «Коли довго читаєш, настає момент, коли існує лише книга і ти. От цей момент допомагає не зійти з розуму. Бути 24/7 з усім болем — неймовірно складно. А такі моменти дарують відпочинок».

• «Книжки допомагають мені поглибити знання про становлення нашої нації, зрозуміти, які були передумови й причини кривавої війни, а часом навіть і заспокоїтися».

• «Читання робить нас обізнаними, допомагає аналізувати, що в майбутньому допоможе відстояти свою точку зору в будь-якій історичній суперечці».

3. Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

• «Читання на 10000% знижує стрес. Читаючи, ти немов стаєш на паузу, починаєш більш методично дихати й ніби повертаєшся до звичного життя».

• «Читання поновлює емоційний ресурс, допомагає мозку впоратися з невідомістю».  

4. Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці. 

• «Мені потрібен досвід тих, хто жив під час Другої світової. Так я розумію, що все закінчиться і ми зможемо все переосмислити й передати цей досвід далі».

• «Читаючи книжки, де є війна, розумієш, що люди вже проходили через подібне, відчуваєш подвійну симпатію до персонажа й асоціюєш себе з ним». 

5. Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів. А як сказала одна читачка: «Читання — це єдина довоєнна активність, яка мені доступна». 

• «Це те заняття, що допомагає відчувати себе як у мирний час — коли можна було просто сісти й спокійно почитати книгу».

• «Це ритуал, який допомагає мені знаходити якусь нормальність у своєму житті й нагадує, що життя буде продовжуватись навіть на війні».

• «Хочеться якомога більше дізнатись і якомога швидше бути корисною. Вивчення нового — саме те, чим я можу допомогти своєму оточенню». 

• «Фахова література завжди дає мотивацію для розвитку, поштовх рухатися в майбутнє».

А підсумувати всі наведені вище аргументи хотілося б словами ще однієї нашої читачки (або читача): «Читання для мене — задоволення, під час війни воно дозволяє отримати хоч трохи позитивних емоцій». 

Як читання допомагає у складні часи, з’ясували. А що ж читають українці під час війни? Готуйтеся під зав’язку поповнити свій список для читання.

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

Це найпопулярніша категорія книжок — 40% респондентів читають саме художню літературу. Судячи з відповідей, вона найкраще допомагає зануритись в інший світ і бодай на деякий час відволіктися від реальності війни та тривожних новин. 

Українська художка 

«Тореадори з Васюківки» (Всеволод Нестайко): «Дуже добра й сонячна книжка, яка дозволяє знову пережити дитинство. Маленькою я цієї книжки не читала. Тепер, коли несу її в руках, люди на вулиці, в магазині, в кав’ярні кажуть мені: “Боже, ви читаєте “Тореадорів”? Не пошкодуєте! Чудова книжка, треба перечитати!”».

«Район Д» (Артем Чех): «Це збірка автобіографічних розповідей про Черкащину, а мені саме хотілося читати про українські міста».  

«Кобзар» (Тарас Шевченко): «Читання “Кобзаря” робить мою русофобію сильнішою, але все ще недостатньою. Допомагає відновити та проаналізувати історичний контекст та причини війни, яка почалась навіть не 8 років тому, а триває вже протягом століть».   

«Франческа. Повелителька траєкторій» і «Франческа. Володарка офіцерського жетона» (Дорж Бату): «Це дуже веселі й цікаві історії, які підіймають настрій і відволікають від думок про війну. Крім того, автор цікаво розповідає про свою роботу в NASA та різні «космічні» подробиці».     

• «Вартовий брами» (Зірка Шевченко);
• «Супермаркет самотності» (Ірена Карпа);
• Шевченківський словник;
• «Рекреації» (Юрій Андрухович);
• «Залізна вода» (Мирослав Лаюк);
• «Мері та її аеропорт» (Євген Положій);
• «Амадока» (Софія Андрухович);
• «Коханка з площі Ринок» (Андрій Кокотюха);
• «Мій дід танцював краще за всіх» (Катерина Бабкіна).    

Закордонна художка 

«Маленькі жінки» (Луїза Мей Олкотт): «Романи ХІХ століття найбільше мене розважають. Люблю їх читати для поліпшення настрою, бо зараз важко читати серйозну літературу або щось наукове».  

«Theft of swords» (Michael J. Sullivan): «Хотіла добре провести час у фантастичному світі, не згадуючи про нещастя, яке спіткало нашу країну. Мене зацікавив сюжет книги, до того ж її доволі легко читати англійською, тож я насолоджуюсь і вчусь одночасно».

«Трепет» (Меггі Стівотер): «Читала цю книжку років у 17, це підліткова романтика схожа на “Сутінки”. Була потреба кудись сховатись і не думати про реальність, не хотілося ризикувати з новими авторами/книгами — отак ми й зустрілися знову».

«Середня стать» (Джеффрі Євгенідіс): «Це оповідь про більш ніж півстолітнє життя грецьких біженців. Дуже давно хотіла її прочитати. Вона величенька — 700 сторінок. Я сподівалась, що не встигну й дочитати, як усе скінчиться. На жаль, дочитала й не скінчилось».  

• фантастику всіх жанрів — «Гаррі Поттер» (Джоан Роулінг), «Володар перснів» (Дж. Р. Р. Толкін), «Дюна» (Френк Герберт), «Чорнильна кров» (Корнелія Функе), «Трон зі скла» (Сара Дж. Маас), «Дискосвіт» (Террі Пратчетт), «Колесо часу» (Роберт Джордан), «Відьмак» (Анджей Сапковський), «Фантоми» (Дін Кунц); «Притулок» (Меделін Ру), «Магістр Диявольського Культу» (Мосян Тонсю);
• детективи, зокрема авторства Роберта Ґелбрейта та Агати Крісті; 
• класику — «Мартін Іден», «Жага до життя» (Джек Лондон), «Граф Монте-Крісто» (Олександр Дюма), «Трилогія бажання» (Теодор Драйзер), «Атлант розправив плечі» (Айн Ренд), «Острови поміж течій» (Ернест Гемінґвей), «Колгосп тварин», «1984» (Джордж Орвелл);   
• сучасну літературу — «Чоловік на ім’я Уве», «Тривожні люди» (Фредрік Бакман), «Природа всіх речей», «Місто дівчат» (Елізабет Ґілберт), «Норвезький ліс» (Харукі Муракамі), «Дерево росте в Брукліні» (Бетті Сміт), «Бог завжди подорожує інкогніто» (Лоран Гунель), «Художник хиткого світу» (Кадзуо Ішіґуро), «Рік у Провансі» (Пітер Мейл), «Герцог і я» (Джулія Куін), «Після» (Ганна Тодд), «Випадкові наречені» (Крістіна Лорен). 

ЛІТЕРАТУРА ПРО ВІЙНУ

Поки деякі підписники намагаються уникати воєнних тригерів і спеціально обирають книжки далекі від війни, інші навпаки — хочуть читати про досвід людей, які пережили те, що переживаємо зараз ми. 

«Людина в пошуках справжнього сенсу» (Віктор Франкл): «Автор пережив життя в концтаборі, де єдиним, що в нього залишилось, було його тіло. Мені було цікаво, що допомагало йому не здатися та не накласти на себе руки в умовах іще гірших, ніж ті, в яких знаходжусь я». 

«Сліди на дорозі» (Валерій Маркус, раніше — Ананьєв): «Це автобіографічна книжка ветерана російсько-української війни про становлення особистості героя, війну на Донбасі, людей, країну та життя яким воно є». 

«Вибір. Прийняти можливе» (Едіт Ева Еґер): «Авторка пережила концтабір і ділиться своєю історією проживання травматичного досвіду. Читаю, бо хочеться почути про досвід людей, які пережили той жах, який переживаємо зараз ми, і зрозуміти, як їм вдалося вижити, не зійти з розуму і при цьому знайти в собі сили для любові, добра, гуманності та бажання допомагати іншим».

“Islands of abandonment» (Cal Flyn): «Книжка насправді не про війну, а про те, як різні місця відроджуються після війн і катастроф. Доволі оптимістично й водночас без моралізаторства».    

• «Тріумфальна арка», «Три товариші», «Тіні в раю», «Ніч у Лісабоні» (Еріх Марія Ремарк);
• «Хлопчик у смугастій піжамі» (Джон Бойн);
• «Україна в огні» (Олександр Довженко);
• доповнене видання 2014 року «Anarchy in the UKR», «Інтернат» (Сергій Жадан);
• «Третя кабінка — Лос-Анджелес» (Олена Захарченко);
• «Повернутися дощем» (Світлана Талан);
• «Звіяні вітром» (Марґарет Мітчелл);
• «День гніву» (Артуро Перес-Реверте);
• «Пастка-22» (Джозеф Геллер).      

НОН-ФІКШН, ЯКИЙ ДОПОМАГАЄ РОЗІБРАТИСЯ В СЬОГОДЕННІ

Ще одна популярна категорія — книжки, які допомагають краще зрозуміти історичні, політичні, соціальні та культурні передумови війни росії проти України та подій у світі загалом. Для багатьох наших підписників такі книжки стають інформаційною зброєю у цій війні.

«Подолати минуле: глобальна історія України» (Ярослав Грицак): «Щоб жити свідомо та планувати майбутнє, треба знати й розуміти своє минуле. Дана книжка якраз дуже добре пояснює події сьогодення, які насправді є незакритим гештальтом минулого».

«Кафе «Європа»» (Славенка Дракуліч): «Книжка про те, як країни Східної та почасти Південної Європи проходили шлях від соцблоку до ЄС. На тлі вступу до ЄС цікаво провести паралелі між нашим та східноєвропейським досвідом. Бо наразі в нас гостріше постає проблема, так би мовити, розриву між прагненням до європейських цінностей та пострадянською ментальністю».

«Мости замість стін, або Що об’єднує українців?»: «Дуже крута книжка з 20 есеями про Україну після окупації Криму росією. Це читання, яке допомагає глибше подивитися на те, що відбувається, і побачити, як давно йде ця війна проти нас».  

«Друга світова війна» (Вінстон Черчилль): «До читання мене підштовхнуло нерозуміння політичної системи сьогодення: як можливо допустити повномасштабну війну в центрі Європи, чому світові лідери зволікають з рішучими діями у відповідь на невиправдану агресію? Досвід початку Другої світової війни привабив мене історичним підґрунтям для власного аналізу війни в Україні».

Ще читають:

• «21 урок для 21 століття», «Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства» (Ювал Ной Харарі);
• «48 законів влади» (Роберт Грін);
• «Плисти проти течії» (Хорхе Анхель Ліврага); 
• «Війна за реальність» (Дмитро Кулеба);
• «Це не пропаганда» (Пітер Померанцев); 
• «За лаштунками імперії» (Віра Агеєва);
• «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним», «Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка» (Тімоті Снайдер);
• «Майдан. Таємні файли» (Брати Капранови);
• “Next 100 years” (George Friedman);
• «Схiдно-захiдна вулиця» (Філіп Сендс);
• «Я змішаю твою кров з вугіллям» (Олександр Михед);
• «Історія України» (Наталія Полонська-Василенко);
• «Нарис історії України» (Ярослав Грицак);
• «Збагнути росію» (Олександр Палій);
• «Мільйон перший» (Алла Дудаєва);
• «Брама Європи» (Сергій Плохій);
• «Освіта в радянській Україні» (Іван Коляска);
• «Принципи української революції» (Степан Бандера).

НОН-ФІКШН ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ

Наступна за популярністю категорія — книжки для саморозвитку. Бо українці впевнені, що війна скоро закінчиться і потім нам треба буде кинути всі сили на відновлення економіки загалом і наших кар’єр та бізнесів зокрема. 

«Як ви збудуєте своє життя» (Клейтон Крістенсен): «Тема книги виявилася актуальною для мого життєвого етапу — про теорії, які можна застосовувати в особистому житті та при побудові кар’єри, щоб не збитися зі шляху, жити з урахуванням своїх цінностей та досягти результату, яким будеш задоволений».  

«Знайти своє покликання» (Кен Робінсон): «Книжка про пошук у собі “потрібності” цьому світові. Сподіваюся завдяки підказкам із книжки знайти в собі те, що не вдалося до війни».

«Визначні роки. Від 20 до 30. Вмикай на повну та досягай максимуму» (Меґ Джейн): «Книжка про те, як не проґавити можливості у віці від 20 до 30 років. Як не сподіватися на те, що згодом стане краще, а використовувати всі наявні ресурси. Ця книга свого роду путівник для мене і мотивує не відкладати життя на потім». 

• професійну літературу — «Кар‘єра без драм і травм» (Анна Мазур, Настя Пасенко), «Графічний дизайн: підхід і мова» (Ґевін Емброуз), «Скарга — це подарунок. Як зберігати лояльність клієнтів» (Джанелл Барлоу), «Inspired. Усе, що потрібно знати продакт-менеджеру» (Марті Каган);
• наукову літературу — «Структура реальності» (Девід Дойч), “The God  Equation” (Michio Kaku), «Як влаштована економіка» (Ха-Джун Чанг), «Коротка історія про все на світі», «Тіло» (Білл Брайсон);
• мотиваційну літературу — «Закони переможців. Мудрі істини, стратегії успіху (Бодо Шефер), «Думай і багатій» (Наполеон Гілл).      

КНИЖКИ ПРО ПСИХОЛОГІЮ

Останні дві категорії книжок не такі популярні, як попередні. Менше з тим, психологія теж допомагає розібратися у стосунках із собою, іншими людьми та світом. 

«Ненасильницька комунікація. Мова життя» (Маршалл Розенберг): «Книга про патерни спілкування з оточенням та принципи, які допомагають налагодити розуміння одне одного — як у стосунках, так і в будь-якій іншій сфері життя, де комунікація є ключем».

«Покінчи з «хорошою дівчинкою». Як переписати застарілі правила, відкрити в собі джерело сили і творити наповнене життя» (Махо Мольфіно): «Книжка про осмислення свого життя, комплексів та блоків. Вважаю себе «хорошою дівчинкою» та бачу, що в декількох питаннях мене це блокує, тому цікаво почитати, чому так склалося та як цього позбутися».

«Герої книг на прийомі у психотерапевта» (Клаудія Хохбрун, Андреа Боттлінгер): «Цікаво поглянути на персонажів улюблених творів під кутом їхніх психологічних травм. А ще — зрозуміти, як їхні травми відбивали історичні події в суспільстві та потреба в яких героях супроводжувала різні культури».

Ще читають:

• «Простими словами» (Марк Лівін, Ілля Полудьонний);
• «Радикальне Прощення» (Колін Тіппінг);
• «Дар» (Едіт Ева Еґер); 
• «Депресія і тіло» (Лоуен Олександр);
• «Для стосунків потрібні двоє» (Володимир Станчишин);
• «Що приховує аутизм. Майбутнє нейрорізноманіття» (Стів Сільберман);
• “Being genuine: Stop being nice, start being real” (Thomas d’Ansembourg);
• «Ігри, у які грають люди» (Ерік Берн);
• «Люби без ілюзій. Як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки» (Анна Топіліна);
• «Прокрастинація» (Джейн Б. Бурка);
• «Мистецтво зосереджуватися. Як у нас вкрали увагу» (Йоган Гарі);
• «Дофамінове покоління. Де межа між болем і задоволенням» (Анна Лембке).

БІОГРАФІЇ, МЕМУАРИ, СПОГАДИ 

Найменше наших респондентів згадали книжки цього жанру, хоча цей факт не робить згадані книжки менш цікавими й корисними. 

«Становлення» (Мішель Обама): «Ретроспектива власного життя від колишньої Першої леді США. Зараз ця книжка видається надзвичайно вдалим вибором — вона і про вплив культури на життя, і про пошук себе, і про пошук чогось ближчого до своїх бажань (навіть кар’єри)».

«Дорога Святого Якова» (Дзвінка Матіяш): «Чудова книжка про інсайти, відчуття та відкриття, що їх робить людина під час подорожей. Книжка про українську пару, яка здійснює паломництво всесвітньо відомим маршрутом Каміно-де-Сантьяго, а ще в ній багато роздумів і відсилок до 2014-го року».

«Посібник астронавта з життя на Землі» (Кріс Гедфілд): «Книжка про те, як зрозуміти, що в наших силах змінювати майбутнє. Спочатку здалось, що вона дуже далека від сьогодення, але виявилось, що вона вчить мене приймати теперішню реальність навіть із найгіршими можливими сценаріями розвитку».

• «280 днів навколо світу. Історія однієї мрії» (Артемій Сурін);
• «Щоденник книгаря» (Шон Байзелл);
• «Як писали класики» (Ростислав Семків);
• «Неприродні причини. Нотатки судмедексперта» (Ричард Шеперд);
• «Спостерігаючи за англійцями» (Кейт Фокс);
• «Коко Шанель» (Анрі Гідель);
• «Рембрандт» (Гледіс Шмітт);
• «Чоловік у червоному халаті» (Джуліан Барнс);
• «Жінка, у якої є план» (Мей Маск).

А ще наші підписники читають «Матера вам не наймичка, або Чому діти — це прекрасно» Каті Бльостки та Біблію, але ми не знали, куди їх додати 

У підсумку маємо понад 130 книжок, які допомагають нашим землякам триматись у важкі часи. Можливо, вони допоможуть і вам. Тож читайте, якщо маєте змогу та бажання. Тим паче, що українські книгарні та видавництва зараз максимально підтримують своїх читачів і пропонують їм безкоштовний доступ до своїх книжок.